Історія

 

Навчально – науковий Інститут історії та соціогуманітарних дисциплін ім. О. М. Лазаревського Національного університету “Чернігівський колегіум” ім. Т. Г. Шевченка веде свій родовід від Чернігівського колегіуму, створеного 1700 р. заходами відомого церковного діяча І. Максимовича за підтримки гетьмана І. Мазепи. Він успадкував багату дослідницьку і освітню традицію, яку репрезентували, зокрема, видатні вчені минулого, життя та діяльність яких були тісно пов’язані з Чернігово-Сіверщиною: Л. Баранович, І. Галятовський, О. Шафонський, М. Маркевич, О. Лазаревський, В. Модзалевський, Д. Дорошенко.

Після заснування 1916 р. Чернігівського учительського інституту, назва, статус і структура якого надалі неодноразово змінювались, у його стінах повсякчас готували фахівців-істориків. Становлення вищої історико-педагогічної освіти в Чернігові пов’язане з іменами відомих учених П. Федоренка, В. Дубровського, С. Барана-Бутовича, П. Смолічева, Б. Шевеліва, В. Щербакова, які в 30-х рр. стали жертвами політичних репресій. Серед вихованців тієї доби – доктори історичних наук, професори, завідувачі відділів Інституту історії АН УРСР В. Дядиченко та Ф. Лось, доктор історичних наук, професор Московського університету М. Пікус, академік АН СРСР О. Нарочницький.

Навчальний заклад пережив воєнне лихоліття, але в 1949 р. його було закрито, а викладачів та студентів переведено до інших вузів України. Час довів помилковість цього рішення, й у 1972 р. історичний факультет відновив свою діяльність. Відтоді він значно зріс, зміцнів і засвідчив свою життєздатність, а понад 120 випускників захистили кандидатські й докторські дисертації. Створення у вересні 2009 р. на базі історичного факультету Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського засвідчило визнання його здобутків у освітній та науковій діяльності. Сьогодні Інститут – відомий центр підготовки вчителів-гуманітаріїв. На стаціонарному і заочному відділеннях та в екстернатурі нині навчається близько1000 студентів.

Навчально-виховний процесс в Інституті забезпечують 4 кафедри – кафедра історії України, археології та краєзнавства (завідувач кафедри – кандидат історичних наук, доцент Острянко А.М.), кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин (завідувач кафедри – доктор історичних наук, професор Ячменіхін К. М.), кафедра педагогіки і методики викладання історії та суспільних дисциплін (завідувач кафедри – доктор педагогічних наук, професор Янченко Т.В.), кафедра права, філософії та політології (завідувач кафедри – доктор філософських наук, професор Чорний О.О.), на яких працюють майже 50 викладачів, понад 90 % яких мають наукові ступені та вчені звання. Середній вік викладачів Інституту 45 років, значна їх частина – випускники Інституту.

В Інституті функціонують аспірантура і докторантура, сформувалось кілька наукових шкіл в галузі історії України, всесвітньої історії, археології, історіографії та джерелознавства. Інститут відіграє роль провідного організатора і координатора наукових досліджень з історії в регіоні. На його базі функціонують регіональні відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського та Інституту етнології, мистецтвознавства і фольклористики ім. М. Т. Рильського Національної Академії наук України. Кафедри Інституту підтримують також тісні зв’язки з Інститутом історії України та Інститутом археології Національної Академії наук України, Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства Державного комітету архівів України.

На базі Інституту регулярно проводяться міжнародні, всеукраїнські та регіональні наукові конференції, видається науковий журнал «Сіверянський літопис», включений до переліку видань, у яких можуть друкуватися результати дисертаційних досліджень з історичних наук. Склались міцні зв’язки з багатьма вищими навчальними закладами, музеями, заповідниками та архівними установами України, близького і далекого зарубіжжя. В Інституті діє Спеціалізована вчена рада по захисту кандидатських дисертацій з історії України та всесвітньої історії.

До послуг студентів читальний зал, навчально-методичні кабінети, комп’ютерний клас. Бібліотека університету забезпечена необхідною навчально-методичною та науковою літературою. Під час навчання студенти закріплюють теоретичні знання в музеях, архівах, загальноосвітніх школах, ліцеях та гімназіях. Передбачено також проходження педагогічної, археологічної, краєзнавчо-туристичної, етнографічної та юридичної практик.

Інститут здійснює підготовку фахівців за спеціальностями бакалаврату «Середня освіта (Історія)», «Історія та археологія», «Право», «Філософія», «Політологія», магістратури – «Середня освіта (Історія)», «Історія та археологія», «Філософія», «Освітні, педагогічні науки». Навчання здійснюється за державним замовленням і на умовах контракту терміном 4 роки (освітній ступінь «бакалавр»), 1,5 роки (освітній ступінь «магістр»).