Голокост на Чернігівщині: біль, що не має терміну давності Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який світ щорічно відзначає 27 січня згідно з Резолюцією ООН № 60/7, став для людства вічною пересторогою про небезпеки ненависті, расизму та упереджень. Україна на державному рівні вшановує жертв цієї трагедії з 2012 року, усвідомлюючи, що Голокост (Шоа) – це не просто статистика, а незагоєна рана в історії нашого народу. Масове винищення нацистами євреїв лише за їхню етнічну приналежність стало катастрофою, яка не оминула і Сіверського краю. На Чернігівщині за період окупації 1941–1943 років, за різними підрахунками, було вбито від 2,7 до 7,5 тис. євреїв. Символами Катастрофи в самому Чернігові стали урочище Березовий Рів і територія Подусівки, де відбувалися наймасовіші розстріли. Проте географія болю значно ширша: жахливі сторінки вбивств зафіксовані в Острі, Прилуках, Ніжині, Сосниці, Семенівці й Городні. У Городні місцями останнього спочинку представників єврейської громади стали район аеродрому та урочище Ріпище, де нацистські каральні загони планомірно знищували цілі родини, включно з немовлятами та літніми людьми. Попри смертельну небезпеку, історія зберегла й героїчні приклади людяності: сміливі та небайдужі українці, ризикуючи власним життям, переховували євреїв у підвалах, клунях і лісових землянках. Ці вчинки стали променями світла в темряві тоталітарного божевілля. Пам’ять про ці події сьогодні дбайливо зберігається дослідниками, зокрема працівниками відділу краєзнавства ОУНБ імені Софії та Олександра Русових. Їхні виставки й публікації, як-от “Голокост на Чернігівщині. Пам’ять про трагедію”, нагадують нам: історія може бути забута, але пам’ять – це те, що болить. І цей біль має слугувати фундаментом для того, щоб подібне ніколи не повторилося на нашій землі. На відкриття експозиції у відділ краєзнавства ОУНБ імені Софії та Олександра Русових завітали шановні гості – клієнти БЄФ “Хесед Естер” м. Чернігів разом із директором БЄФ “Хесед Естер” Оленою Сорокіною. Серед відвідувачів презентації були люди, які з дитинства знають, що таке втрати, страх і виживання в умовах катастрофи. Це малолітні жертви нацистських злодіянь Бася Абрамівна Ройтберг, Григорій Наумович Голубов, Алла Аронівна Юмашова, яким і сьогодні – уже у поважному віці – знову доводиться переживати війну. З книжково-інформаційною виставкою “Голокост на Чернігівщині. Пам’ять про трагедію” присутніх ознайомила завідувачка відділу краєзнавства Ірина Каганова, а доцентка кафедри всесвітньої історії й міжнародних відносин Національний університет “Чернігівський колегіум” імені Т.Г. Шевченка Ірина Еткіна розкрила особливості Голокосту і наголосила на важливості вивчення історії Катастрофи як частини спільної пам’яті Європи та України. Особливо сьогодні – у час повномасштабної російської агресії, коли руйнуються життя, долі й цілі міста.
