Науково-дослідний центр усноісторичних досліджень діє при Навчально-науковому інституті історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського. Хоча офіційно Центр був створений наприкінці 2025 року, наша активна робота розпочалася значно раніше як відповідь на виклики часу.
Наш шлях та досвід
Починаючи з 2022 року, викладачі та студенти Інституту під час етнографічних практик здійснюють масштабну роботу – збирають, документують та презентують усноісторичні свідчення мешканців Чернігівщини про «Повсякденне життя населення Чернігівщина в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну»..
У центрі нашої уваги – досвід людей в умовах російсько-української війни. Ці матеріали вже стали основою для доповідей на регіональніх, всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, а також отримали широке висвітлення в медіа.
Пріоритетні напрями досліджень
Ми розглядаємо усні свідчення як історичні джерела, що є критично важливими для збереження національної пам’яті.
Предметом нашої уваги є:
-
Досвід війни: життя в умовах тимчасової окупації та ізоляції (оточення).
-
Громадянський спротив: феномен волонтерства та приклади локальної самоорганізації.
-
Воєнне повсякдення: особливості побуту, виживання та соціальних зв’язків у надзвичайних умовах.
-
Персоналізована історія: спогади про дітей, родинні хроніки та унікальні історії громад.
Наша команда
Центр об’єднує досвідчених науковців та молодих дослідників, створюючи платформу для наукової синергії. До нашої команди входять:
-
Провідні фахівці: викладачі кафедри історії України, археології та краєзнавства – Т. Дорохіна, О. Коваленко, С. Токарєв, С. Щербина, Л. Юда, О. Гринь.
-
Молода генерація: студенти Інституту, які беруть активну участь у польових дослідженнях та аналітичній роботі.
Члени Центру є активними учасниками міжнародних фахових заходів, авторами публікацій у рейтингових наукових виданнях та експертами у сфері міждисциплінарних студій.
Цей майданчик створений для забезпечення прозорості та популяризації нашої роботи, зокрема для:
-
висвітлення поточної діяльності та експедицій Центру.
-
популяризації усноісторичних архівів та результатів досліджень.
Наша філософія
Ми переконані: справжня історія – це передусім «живі» голоси людей, а не лише сухі факти документів. Наша місія полягає у фаховому та етичному збереженні (висвітленні) усноісторичних свідчень мешканців Чернігівщини із глибокою відповідальністю перед майбутніми поколіннями.
Ми відкриті до співпраці та вдячні кожному, хто допомагає нам берегти пам’ять.
e-mail: ndcuid2025@gmail.com
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР УСНОІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ПОДІЇ
Науково-практична конференція
«Прифронтові територіальні громади Чернігівської області в умовах російської воєнної агресії: стратегії виживання і перспективи розвитку»
23 квітня 2026 р. у Навчально-науковому інституті історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка відбулася Науково-практична конференція «Прифронтові територіальні громади Чернігівської області в умовах російської воєнної агресії: стратегії виживання і перспективи розвитку». До організації заходу долучились, крім Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка та Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського, Інститут історії України НАН України, Науково-дослідний центр краєзнавчих студій імені П.К. Федоренка, Чернігівська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, ГО «Спілка жінок Чернігівщини». Ініціаторами проведення Конференції виступили члени Науково-дослідного центру усноісторичних досліджень Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського, які підготували Програму конференції, запросили до участі голів та керівників відділів освіти, молоді, спорту, культури і туризму територіальних громад Чернігівщини, директорів, вчителів та учнів ліцеїв (шкіл) області, працівників музейних установ, представниць Громадських організацій та волонтерів. Конференція проходила у змішаному форматі – онлайн та офлайн.
Після пленарного засідання учасники розподілилися на чотири секції: «Соціогуманітарне і духовне життя громад Чернігівщини в умовах воєнного стану», «Пам’ять (не)безпеки: освітній простір і дитячий досвід війни в усних історіях», «Жінки – ключові агенти змін у здобутті перемоги та повоєнному відновленні України», «Місто в умовах війни: досвід прикордонного Чернігова». Робота в секціях проходила натхненно, емоційно, плідно, постійно відбувався зворотній зв’язок між учасниками.
Науково-практична конференція пройшла на високому рівні, проявлена учасниками зацікавленість до заходу сприяла прийняттю організаторами рішення підготувати збірник матеріалів конференції та організувати проведення науково-практичної конференції на щорічній основі з територіальним розширенням учасників, що стане ефективним інструментом для обміну досвідом, підвищенням кваліфікації та формуванням професійної спільноти.
Учасники конференції
Пленарне засідання
Секція 1 «Соціогуманітарне і духовне життя громад Чернігівщини в умовах воєнного стану»
Секція 2 «Пам’ять (не)безпеки: освітній простір і дитячий досвід війни в усних історіях»
Секція 3 «Жінки – ключові агенти змін у здобутті перемоги та повоєнному відновленні України»
Секція 4 «Місто в умовах війни: досвід прикордонного Чернігова»
Міжнародна наукова конференція
«Війна, наука та емоції: часові виміри усноісторичних джерел»
20-21 лютого 2026 року викладачі та студенти Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського НУ «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка взяли участь у Міжнародній науковій конференції «Війна, наука та емоції: часові виміри усноісторичних джерел».
Уже четвертий рік поспіль об’єднана команда чернігівських та київських науковців організовує масштабний форум, присвячений усноісторичним дослідженням воєнних конфліктів. Цьогоріч до заходу долучилися дослідники з багатьох міст України та світу, зокрема науковці з Канади, Бельгії, Франції, Люксембургу, Боснії та Польщі.
Активну участь у роботі секцій традиційно взяли викладачі кафедри історії України, археології та краєзнавства: Коваленко О.Б., Гринь О.В., Дорохіна Т.Ф., Острянко А.М., Токарєв С.А., Щербина С.В., Юда Л.А.
Окрему увагу аудиторії привернули доповіді студентів третього курсу Інституту – Пащенко В., Целік Д., Шматко А., Коробко В., Добрицького Я., та аспіранта Ладисєва В. Їхні виступи базувалися на польових дослідженнях у межах масштабного проєкту «Повсякденне життя населення Чернігівщини в умовах російського вторгнення в Україну».
Конференція стала майданчиком для обміну актуальним досвідом та жвавих дискусій щодо методологічних викликів сучасності. Окрім наукового обміну, учасники продовжили розбудову міжнародних професійних зв’язків. За результатами форуму заплановано публікацію чергового збірника наукових праць, де будуть представлені результати досліджень учасників.
Меморіалізація війни як дослідницький виклик: участь НДЦУІ у фаховому вебінарі
27 січня 2026 року члени Науково-дослідного центру усноісторичних досліджень взяли участь у вебінарі «Меморіалізація сучасною мовою. Як осмислити досвід війни та зберегти пам’ять», організованому Архівом Війни / Ukraine War Archive у партнерстві з Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA.
Спікерками заходу стали Оксана Довгополова, кураторка платформи культури пам’яті Past / Future / Art; Уляна Мороз, членкиня Коаліції дієвців культури; Софія Мартинюк, завідувачка сектору з питань меморіалізації відділу культури, національностей та релігій Ірпінської міської ради. Модерував вебінар журналіст та інтерв’юер Архіву Війни Євген Павлюковський.
У межах вебінару йшлося про різні моделі меморіалізації, міждисциплінарні формати співпраці та етичні підходи до вшанування й збереження пам’яті загиблих. У центрі обговорення перебували виклики, з якими стикаються історики, музейники, митці та дослідники історичної пам’яті, а також потреба оновлення практик репрезентації воєнного досвіду з урахуванням локальних контекстів.
Участь у заході є важливою для подальшої роботи Центру у сфері документування усних свідчень, студій пам’яті та осмислення воєнного досвіду Чернігівщини в загальноукраїнському та міжнародному контекстах.