Чи можна «прочитати» історію Криму через карту, фортецю, палац і документ? А в архітектурній пам’ятці побачити не лише мистецький образ минулого, а складний світ торгівлі, дипломатії, політичної конкуренції та союзів?
Саме так працювали студенти ІІ курсу Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського під час Всеукраїнського освітнього марафону «Знай про UA», ініційованого Національним центром «Мала академія наук України».
Разом із завідувачкою кафедри історії України, археології та краєзнавства Оленою Гринь студенти досліджували «Поліфонію культур Криму крізь час і простір».
Крим поставав як простір, де впродовж століть перетиналися степ і море, торговельні шляхи й політичні інтереси, держави, культури та релігії. Говорили про політичну мозаїку середньовічного Криму, формування Кримського ханства, генуезьку та османську присутність, складні й мінливі взаємини з українськими землями.
Генуезька фортеця в Судаку та Ханський палац у Бахчисараї були не просто ілюстраціями до розповіді. Студенти намагалися з’ясувати, які функції виконували ці простори, які історичні процеси стояли за їхньою появою і що архітектура може розповісти про владу, безпеку, торгівлю, спосіб життя та культурні взаємодії.
Дякуємо нашим студентам за активність, а команді НЦ «МАН України» – за ініціативу та можливість долучитися до Всеукраїнського освітнього марафону «Знай про UA».
