12 червня 2026 р. в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка відбулася ХІ Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми сучасної української медієвістики». Організаторами заходу виступили кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин і Науково-дослідний центр вивчення історії релігії та Церкви імені Лазаря Барановича Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського за підтримки Інституту історії України НАН України, Товариства молодих учених НУЧК імені Т.Г. Шевченка та редакції журналу «Сіверянський літопис».
Сьогодні конференція є знаним міжнародним науковим майданчиком, однак її історія розпочалася одинадцять років тому з невеликої студентсько-аспірантської зустрічі молодих дослідників, захоплених історією, культурою та літературою українського Середньовіччя і ранньомодерної доби. За цей час конференція виросла до представницького форуму, який щороку об’єднує науковців з різних міст України та закордонних академічних центрів.
Цьогоріч до роботи конференції долучилися дослідники з Києва, Львова, Харкова, Одеси, Ніжина, Полтави, Тернополя, Ужгорода, Чернігова, а також представники наукових установ й університетів Італії (Сієна, Флоренція), Німеччини (Потсдам) та Польщі (Краків). Серед учасників були співробітники Національної академії наук України, викладачі університетів, музейні працівники та молоді науковці.
Із вітальними словами до учасників звернулися директор Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Андрій Католик, професор Олександр Коваленко та архиєпископ Ігор (Ісіченко), який бере участь у конференції від часу її заснування.
Пленарне засідання об’єднало сім доповідей, присвячених актуальним питанням історії, літератури та духовної культури Середньовіччя і ранньомодерної доби. Учасники обговорили нові підходи до прочитання відомих пам’яток, а також малодосліджені тексти, що потребують введення до наукового обігу. Зокрема, йшлося про середньовічний збірник «Тайная тайних», релігійне життя Львова початку XVIII ст. за західноєвропейськими мемуарними джерелами, образ Івана Мазепи у творчості Івана Максимовича, інтерпретацію біблійних текстів, монастирське господарство Київського воєводства та нові підходи до аналізу творів Тараса Шевченка. Модераторами пленарного засідання виступили Світлана Шуміло, к.ф.н., доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин НУЧК імені Т.Г. Шевченка та Віталій Шуміло, науковий секретар НДЦ вивчення історії релігії та Церкви імені Лазаря Барановича Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського НУЧК імені Т.Г. Шевченка.
Робота конференції продовжилася у двох секціях – філологічній та історичній. Тематика виступів охопила широкий спектр проблем: від апокрифічної традиції, давньої української літератури, барокової культури та книжної спадщини до середньовічної дипломатії, археології, історіографії та історії мистецтва. Учасники аналізували візантійські музичні рукописи, проповіді Антонія Радивиловського, творчість Григорія Сковороди та Віктора Петрова, політичні конфлікти Русі XII ст., середньовічну історію Центрально-Східної Європи, культурну спадщину Чернігова й Ужгорода, а також новітні історіографічні підходи до вивчення минулого. Обидві секції супроводжувалися жвавими дискусіями, які вкотре засвідчили високий науковий рівень конференції та незмінний інтерес дослідників до проблем української медієвістики.
Особливо символічним стало завершення роботи філологічної секції, яке збіглося з появою у відкритому доступі колективної монографії «Лабіринти літературного тексту», виданої на пошану 70-річчя архиєпископа Ігоря (Ісіченка). Більшість учасників секції стали авторами цього видання, на яке наукова спільнота очікувала від початку року.
Із цього приводу нагадаємо слова архиєпископа Ігоря (Ісіченка), які він виголосив під час вітальної промови: «Вчимося пильніше читати знаки часу. Сучасний глобальний конфлікт засвідчує крах постмодерної цивілізації з її нігілістичним ставленням до історії. Історичний наратив стає зброєю в гібридній війні – чи то в російській, чи в польській міфологемі. Україністи, що займаються часами Середньовіччя й ранньомодерної доби, володіють зброєю правди, фактів, автентичних текстів, що спростовують ворожі міфи. Маємо тільки навчитися оперувати нею та захищати право нації на володіння цією зброєю. Маємо бути свідомі своєї місії та гідно її реалізувати…».
Традиційно конференція відбулася за інформаційної підтримки журналу «Сіверянський літопис», на сторінках якого учасники матимуть змогу опублікувати результати своїх досліджень. Організатори висловлюють щиру подяку всім доповідачам та слухачам і сподіваються, що наступна, дванадцята, зустріч збере ще ширше коло науковців та відбудеться вже в мирній і вільній Україні у форматі живого спілкування.
