І це лише його новітній «вік».
Скільки ж розумного, доброго й значущого відбулося за ці півстоліття! 💫
Саме студентами-істориками перечитано сотні тон наукової (й не дуже) літератури. Саме вони, занурившись в археологічний розкоп, першими на дотик відчували «присмак» палеоліту й неоліту або ж поринали у вирій подій Древньої Русі, Хмельниччини й десятків знакових подій останніх століть в історії нашої України📚
Неоціненним скарбом для вітчизняної й світової науки назавжди залишаться відкриття талановитих викладачів ІСТФАКУ👩🏼🏫
На все життя студенти-історики запам’ятають професійні й людські чесноти своїх наставників. І немає сенсу виокремлювати когось із них, бо ВСІ!!! вони заслуговують на глибоку повагу та щиру шану. А багато хто й на світлу пам’ять…🫶🏻
Що поробиш – час невблаганний.
Та все ж видається абсолютно виправданим кроком назвати очільників НАШОГО ІСТФАКУ, котрі, можливо й не бажаючи того, стали легендарними особистостями, іменами яких можна назвати цілі періоди життя факультету/інституту⏳
І не лише хронологічні рамки є тут визначальними. Передусім, усі випускники пам’ятають і цінують тих людей за особистісну яскравість і неповторність, громадянську і наукову глибинність, а ще батьківську турботу про тих, хто в них повірив, за ними пішов, і, досягнувши певних професійних висот, відбувся як людина✨
Отож, низькоуклінно дякуємо Василю Кириловичу МОЛОЧКУ, Івану Павловичу НЕЛІПУ й Олександру Борисовичу КОВАЛЕНКУ! 💐
Як нам видається, в історії ІСТФАКУ саме їхні «іменні періоди» залишаться назавжди.
Щиро дякуємо! 🤗
Віват ІСТФАК!
З роси й води тобі, рідний!🧡🎓